СНЫ о возвращении в школу

Я учился в школе 11 классов, но после меня провели образовательную реформу и сделали 12 классов. И мне несколько раз снилось, что весь наш класс, после того, как мы закончили вузы, вернулся, чтобы доучиться этот 12-й класс. И этот год был самым клёвым, все уже такие слегка повзрослевшие, а 11-классники, которые моложе нас на 5 лет, вообще кажутся малышнёй. И эти сны были настолько всеобъемлющими по сюжету и реалистичными, что после пробуждения я верил, что на самом деле возвращался в школу на дополнительный год.

И это монетка в копилку теории о том, что наши сны - это переработка мозгом опыта нашей жизни. Дело в том, что я сначала учился в Киевском Славистическом, затем, проучившись год, бросил его и поехал жить в Туркменистан. Там я учился в туркменском вузе, по местным порядкам, учёба должна была длиться 4 года - 2 года стационара и 2 года практики. Стационар я еле перетерпел и, наконец, перейдя на третий курс, радуясь, что все ужасы учёбы позади. Но не тут-то было - Туркменбаши, не посоветовавшись со мной, решил внезапно умереть, а новый президент, не спросив у меня разрешения, провёл образовательную реформу, в ходе которой срок обучения в вузах увеличился до 5 лет (причём весь срок - стационар), а в школах - с 9 до 10 лет. На 4 курсе нам всем пришлось вернуться в здание вуза и снова учиться на стационаре, и это было странное чувство - за год практики многие повзрослели и успели выйти замуж/жениться, пришли новые учители, а старые постарели, отремонтированное здание выглядело уже немного по-другому...

Затем, в конце 4-го курса, мы должны были проходить месячную практику в качестве учителей в школах. Мне попался как раз 10-й класс - те дети, которые в ходе образовательной реформы были вынуждены проучиться дополнительный год в школе (и конечно, они этому факту были не рады, но сейчас не об этом). После этого, решив не продолжать обучение на пятом курсе, потому что меня задолбало и рассорился с преподавателями и деканом, я вернулся в Украину и перевёлся в другой вуз - причём именно в Славянский - и последний год заканчивал в нём. И снова то странное чувство - корпус изнутри отремонтирован и выглядит уже по-другому, старые преподаватели постарели (некоторые до неузнаваемости, некоторые очень похожи на себя прежних), встретил нескольких бывших одногруппников с первого курса пятилетней давности... в общем, странно всё было.

В результате все эти события смешались, и мне несколько раз снилась серия снов о том, что я типа после института возвращаюсь на дополнительный 12 класс в школу, причём все мои одноклассники точно так же туда вернулись - кто уже женат/замужем; все учители постарели, а малышни стало огромное количество (потому что мы были самыми старшими из обучающихся). Это было так необычно!

ГРОШОВА РЕФОРМА захистить українців від інфляції

Я вважаю, що Україні необхідна грошова реформа - реформувати слід прив"язку курсу валюти. Довгий час курс гривні то визначався валютним коридором, то був намертво прив"язаний до долара (приміром, пригадуємо стабільний курс 5,05 і жахливу доларизацію нашої економіки), то був плаваючим (і на волатильності дехто добряче заробляв). А потім прийшла галопуюча інфляція і українці відчули на собі як всі недоліки доларизації економіки, так і "принади" банківських спекуляцій.

Я вважаю, що треба, передусім, укрупнити грошову одиницю та прив"язати її курс до товару-інваріанту. Ціни ростуть і мають все менше зв"язку з вартістю та все більше - з жадібністю до прибутків тих, хто ці ціни встановлює. Аби встановлення цін на товари та послуги стало більш прозорим, необхідно прив"язати курс грошової одиниці до товару-інваріанту. У сучасному світі товаром-інваріантом є електроенергія. Майже всі товари та послуги виробляються з її застосуванням і її вартість входить до їхньої вартості. Отже, необхідно курс гривні прив"язати до середньої собівартості кіловатгодини в Україні.

Наскільки я знаю, наразі середня собівартість кіловатгодини по Україні складає біля 28 копійок (виправте мене, якщо у вас є інша інформація стосовно цього). Отже, нехай нова гривня виросте у 28 разів, аби кіловатгодина коштувала 1 копійку (також, для дібних розрахунків можна ввести полушку і четвертушку). Нехай 1 копійка, полушка і четвертушка будуть монетами, а гроші крупнішого номіналу - банкнотами (так держава зможе заробити на сеньйораджі, адже друкувати паперові гроші значно вигідніше, аніж чеканити масові монети).

Мета прив"язки гривні до собівартості електроенергії:
1) Нарешті курс валюти отримає певну стабільність, при цьому не треба буде прив"язувати його до курсу інших валют, які можуть впасти. Тобто ми захистимо свою грошову одиницю від різких шокових коливань.
2) Буде краще проглядатися структура вартості товарів та послуг і більш прозорим буде формування ціни - стане відразу видно розмір накрутки та її виправданість. Якщо накрутка невиправдана, то або постачальник товарів/послуг знизить ціни на них, або клієнти перейдуть до його конкурентів, які встановлюють нижчі ціни.
3) Кращий контроль за ціноутворенням дозволить приборкати підняття цін, котре викликає знецінення грошей (інфляцію) - таким чином, купівельна спроможність грошей буде стабільнішою.
4) Бажання подальшого здешевшання товарів та послуг викличе зацікавленість у розвитку альтернативних джерел енергії, адже вітрову та сонячну енергію дешевше виробляти. Люди зможуть обладнувати свої будинки вітряками та сонячними батареями, а надлишок енергії продавати державі.

Наступним кроком реформи повинно бути створення локальних зон із експериментальною безвідсотковою грошовою системою, яку ввів Сільвіо Гезель у Вёрглі в 1932-му.
Якщо вона доведе свою ефективність, то варто буде відмінити банківські відсоткові ставки і ввести гроші, вільні від відсотків по всій Україні.